Олександр Скічко: “Змінюємо систему, створюємо умови, розбудовуємо інфраструктуру”
З головою Черкаської облдержадміністрації Олександром Скічком зустрічаємося в його робочому кабінеті. Підбиваємо підсумки восьми місяців на посаді. За ходом нашого інтерв’ю зі стін робочого кабінету споглядають із портретів двоє найвідоміших уродженців Черкащини – Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький.
– Ви стали головою Черкаської облдержадміністрації взимку. Яка проблема бачилася вам найбільшою і чи вдалося її подолати?
Найголовніша проблема: голови ОДА приходять і йдуть, а порочна система безвідповідальності залишається
– Моїм першим завданням стала організація ефективної роботи облдержадміністрації, адже без цього не можна рухатися далі. Найперше, що вразило – це байдужість та зневіра в очах багатьох чиновників. Знаєте, голови ОДА приходять і йдуть, а порочна система безвідповідальності залишається. Ось це найголовніша проблема, з якою доводиться боротися. І досі буває таке, що мені відправляють листи або розпорядження, а вони десь губляться. Ідеально все організувати не вдається, багато в чому доводиться працювати в ручному режимі. А треба міняти систему – і цим займаємося в першу чергу.
Зокрема, уже сьогодні, плануючи наступний рік, ми змінюємо підхід до реалізації проєктів. Робитимемо все ґрунтовно й головне – комплексно. Треба брати на себе відповідальність, а для цього потрібні дві речі: віра в себе й нашу країну та закони, які будуть працювати.
Будемо викорінювати практику, коли, приміром, ремонтують школу, а цоколь залишають без змін. Бо це забули додати у проєкт. Повірте, таке часто трапляється. Або утеплюють фасад, ставлять вікна, а залишають старі двері. А треба підходити комплексно, робити, як “для себе” – гарний та ефективний проєкт, а вже тоді під нього шукати кошти – державного, обласного чи місцевого бюджету, а можливо – і залучити кошти кредитних програм.
– Про «Велике будівництво» – який із об’єктів вбачається вам найбільш пріоритетним?
– Усі об’єкти для мене пріоритетні, починаючи від медичних і завершуючи культурними.
Ось до Дня Прапора ми відкривали об’єкт «Серце України». Разом із розробленням проєктної документації, вся реалізація була здійснена за 4 місяці. Це дуже стислі строки. Далі завершили спорудження будинку культури в Каневі – Шевченківського центру. 36 років його будували й не могли завершити. Для мене він став символом того, що завершується ера недобудов. Тепер усе доводимо до кінця й робимо комплексно: наприклад, звели будинок культури, а поруч – сквер і відремонтована дорога…
Також я переймаюсь строками будівництва доріг. Не скаржитимуся на попередників, але в лютому мене призначили на посаду. По суті в березні ми почали працювати над проєктами, хоча це треба було зробити ще минулого року. Тому проєкти-2022 готуємо вже зараз і проходимо усі необхідні процедури.
Що важливо: ми зараз маємо дієву вертикаль влади. Є чітке бачення, розуміння і механізми для реалізації завдань, а тому й результати роботи. Для розвиткових питань ефективним майданчиком став Конгрес місцевих і регіональних влад: фактично це інструмент для взаємодії центральних органів влади та місцевих громад, який допомагає у вирішенні нагальних проблем регіонів. Приміром, у ситуації зі зростанням ціни на газ і тарифами: на минулому засіданні Конгресу за ініціативою Президента підписано меморандум між Кабінетом міністрів України, НАК «Нафтогаз України» та місцевими громадами. Завдяки низці домовленостей, тарифи на тепло і гарячу воду в цьому опалювальному сезоні залишаться на рівні попереднього року для населення. Для злагодженої роботи між центром і регіонами є чітка регіональна вертикаль, яку курує заступник глави Офісу Президента Кирило Тимошенко. Налагоджена продуктивна співпраця і дає потрібні результати.
– У чому ці результати, що, приміром, збудуєте чи відремонтуєте наступного року?
– Готуємо перелік об’єктів. Невдовзі його презентуємо. У пріоритетах – те, на чому наголошував Президент – дороги, школи, дитсадки, медичні заклади. Скажімо, маємо проєкт реконструкції Черкаського кардіоцентру. Він розміщений у приміщенні старої школи, а їм є куди розширятися. А ще – хочемо звести нове приміщення для Центру екстреної медичної допомоги. До речі, цього року майже повністю оновили автопарк «швидких» області.
У 2018 році в Черкасах розпочали будувати школу олімпійського резерву. Зараз там правоохоронці розслідують кримінальні справи. Але ж сам об’єкт із баскетбольним, волейбольним, гандбольним майданчиками, басейном треба завершити. А ще й відремонтувати басейн на центральному стадіоні. Слухайте, 60 років він не знав капітального ремонту! Я, як подивився на ті сушилки… це ж 60-роки минулого століття. Ніби у фільмі «Діамантова рука»!
– Майже кожен новий голова Черкаської ОДА конфліктував із місцевими елітами. Ви досі уникали таких гучних скандалів. Як вам це вдається?
– Зараз у нас у розпалі передвиборча гонка на 197-му окрузі. Тому до 31 жовтня ми ще багато чого нового дізнаємося (усміхається). Тому я раджу черпати інформацію лише з перевірених джерел.
Знаєте, конфлікти завжди заважають розвитку, а нам треба прискореними темпами йти вперед. А ще від конфліктів у першу чергу страждають люди. Прийшовши на посаду, я твердо сказав: ми будемо спілкуватися зі всіма, за будь-яких умов шукати спільну мову. Цієї позиції дотримуюся: намагаємося знаходити порозуміння з усіма. Це доводить і наша спільна робота з депутатами облради.
– Наскільки серйозні інвестиції вдається залучити в економіку Черкащини. Що вже вдалося зробити, що ще треба?
Щоб зламати систему – має пройти час. Мають змінитися принципи роботи
– Є імпульс від Президента – максимально спростити всі бюрократичні процедури для інвесторів. Є відповідний закон. Я як голова ОДА готовий бути для інвесторів «інвестнянею», не чекаючи його імплементації. Ми локально вже запустили це: максимально допомагаємо інвесторам в їхніх проханнях – документація, підключення до газу, електроенергії, отримання дозволів. Як це робимо? Запрошуємо за один стіл усіх ключових гравців і розподіляємо, хто що для прискорення інвестпроєкту має зробити. Є ситуації, коли приходить інвестор та жаліється, мовляв, до містобудівних установ вже пів року не можу достукатися. Допомагаємо, зводимо всіх, розмовляємо. Звичайно, так – в ручному режимі – не має бути. Але, щоб зламати систему – має пройти час. Мають змінитися принципи роботи. Тож поки що діємо паралельно: змінюємо систему та допомагаємо інвесторам.
Наразі в регіоні робимо акцент на переробній промисловості, створенні доданої вартості. Тут усе зрозуміло: маєш більшу додану вартість – менше залежиш від сировинного ринку, бо маєш гарну маржу. Для нас це додаткові робочі місця.
Депутати ухвалили закон про індустріальні парки. І це створює для нас додаткові можливості. Маємо індустріальний парк у Золотоноші, але я доручив створити індустріальні парки в усіх чотирьох районах області.
– Розвиток туристичної сфери – одна із ваших ініціатив. Як вона просувається?
– Для розвитку туризму потрібна інфраструктура – насамперед дороги. За два роки на Черкащині завдяки програмі Президента «Велике Будівництво» відремонтували близько 600 км доріг. З’являться дороги – збільшиться кількість туристів, значна частина яких подорожують власними автівками, туравтобусами зі столиці. А це вплине на розвиток кафе, ресторанів, готельної інфраструктури. Отже, робимо все, щоби турист зрозумів, куди поїхати, де розташовані головні цікавинки, що він може побачити. Є інформаційні стенди з QR-кодами, наводите мобільний на них – отримуєте аудіогід українською та англійською. У мобільному додатку – маршрути, ресторани, готелі.
Стикнулися з проблемою покриття інтернету, яку вирішуємо спільно з Мінцифрою за рахунок субвенцій територіальним громадам для поліпшення такого покриття, в тому числі й транспортних магістралей. Робота серйозна. Але маємо розуміти, що за три роки не зробиш усе те, що не робилося 30 років.
– Інтернет – це ще й телемедицина?
– Абсолютно вірно. Цей проєкт розпочався з того, що закупили обладнання. Але не знали, що далі з ним робити. Не купили центр, який зводить цю послугу до купи. Ми зібрали цей «пазл», зробили й реально організували послугу, щоби у віддалених селах людина могла отримати кваліфіковану медичну допомогу. Пацієнт приходить у амбулаторію, де є лікар-терапевт. У певний час з обласного центру – на зв’язку online, скажімо, лікар-кардіолог. І він «руками» місцевого терапевта робить кардіограму, УЗІ й діагностує хворобу в людини. І це все дистанційно робить лікар з обласного центру, куди вже не треба їхати по кілька разів.
Важливий кейс для Черкащини – її діджиталізація. За підтримки Міністерства цифрової трансформації України ми вже реалізуємо проєкт із цифровізації Digital Cherkasy. Разом із партнерами створюємо зручну та безпечну електронну інфраструктуру, інклюзивні сервіси для жителів області та лобіюємо цифрові освітні проєкти. Зокрема, на останній сесії облради ухвалено концепцію розвитку цифрових навичок і знань. Вона має на меті подолання цифрової нерівності та цифрового розриву між сільським і міським населенням, сприятиме розвитку електронної демократії та цифрового громадянства.
– Наскільки швидкими темпами йде розвиток транспортної інфраструктури Черкащини, приміром – як оцінюєте темпи електрифікації ділянки залізниці з Черкас до станції імені Шевченка?
– Ті темпи, які озвучив у ході зустрічі прем’єр Денис Шмигаль, будуть дотримані.
Якщо вже торкнулися транспортної проблеми, то поступово вирішуємо й проблеми черкаського аеропорту. Наразі там немає світлосигналізації. А всі сучасні літаки працюють на автопілотах. Поки наш аеропорт може приймати лише малі літаки. Ще один приклад того, що все треба робити так, як я казав спочатку, – комплексно. Працюємо над цим разом із міністром інфраструктури Олександром Кубраковим.
– Весною ви обіцяли «Ракету» для подорожі Дніпром із Києва до Канева. Що зроблено?
– “Ракета” стартувала. Цього року вже запустили чотири пілотні рейси. Далі треба визначитися з вартістю, з попитом. Туроператори мають придивитися до цього маршруту. Наступного року маршрутів буде більше й, сподіваюся, дійде до повноцінних перевезень.
До речі, ми сертифікували річковий порт Канів. От уявіть собі, що він був, але за документами його, як порту, не було. Можна порівняти з ситуацією, коли машину зібрали, а колеса не поставили, їх украли.
Зрозумійте, ми маємо амбітні плани і їх виконуємо. Нехай інколи і з затримками, але робимо. Звичайно, можна взагалі нічого не планувати й тоді точно вкластися у графік. Але такий підхід – не для нашої команди.
– У 27 років ви стали депутатом. У 29 – головою Черкаської ОДА. Що вами рухає? Амбіції? Гроші? Слава?
– Бажання щось зробити для країни. Я хочу жити в Україні, вірю в її шалений потенціал, який ми, на жаль, недооцінюємо. Ми – велика країна, яку населяють надзвичайно талановиті й працьовиті люди. І якщо нас порівнювати з іншими країнами, то ми маємо багато цінних ресурсів – чорноземи, ліси, вугілля і навіть газ. Але ресурси не варті нічого без людей.
Справа за лідерами. От взяти Сінгапур, там свого часу з’явилася людина, яка перетворила Богом забуту територію на провідну країну. Так, мова йде про Лі Куан Ю. Він збудував успішну країну практично на піску, там по суті не було нічого, це – на відміну від нашої країни з її ресурсами. Інші країни активно рухалися вперед, і наш розрив із ними ширився. Тому нам тепер треба рухатися в 2-3 рази швидше, аніж Європа. Не можна змінити все за один рік, але ми нині закладаємо фундамент для змін.
– Нещодавно ви проводили колегію ОДА, де йшлося й про сміттєву проблему. Наскільки вона гостра для Черкащини?
– Якщо коротко, то на Черкащині маємо 477 сміттєзвалища. Полігони в найбільших містах уже переповнені. І це також комплексна проблема. Адже якщо батарейка не утилізується належним чином, то небезпечні речовини з часом потраплять у ґрунт, а звідти – у воду, яку ми споживаємо.
У нас на Черкащині немає жодного сміттєпереробного заводу. Є сміття, є охочі збудувати завод, а його досі немає. Бо інвестор не впевнений, що місто повезе сміття на його завод, а не на полігон.
Зміни є там, де працюють контрольовані законодавчі механізми
– Це опір системи?
– Частково. Виходить, що зараз усе треба робити в ручному режимі: шукати інвестора, потім громаду, яка даватиме йому сміття, гарантії. Тому, повторюсь, потрібен комплексний підхід, закони, посилення роботи контролюючих органів.
Ви думаєте, за кордоном усі такі чесні? Ні, там просто діють закони. Запаркувався, порушив, сусід сфотографував – сплатиш штраф, більше так робити не будеш. Зміни є там, де працюють контрольовані законодавчі механізми. Це тривалий процес, бо навіть на написання, ухвалення і впровадження певного закону потрібно більше року. Але дорогу осилить лише той, хто йде.
Тому певен, головне завдання влади сьогодні – змінити порочну систему безвідповідальності та повернути людям віру у власні сили. З цього все й починається…
