Стеблівська об'єднана територіальна громада

Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район

Історична довідка

СТЕБЛІВ
ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Стеблів – селище міського типу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Розташоване у західній частині Черкащини, на річці Росі, а також на річках Боровиці й Хоробрій, що є її притоками. Від обласного центру до Стеблева відстань 102 кілометри, а від залізничної станції Корсунь – 28 кілометрів. Територія селища 7,5 квадратних кілометрів. Тут свого часу жили скіфи, слов’яни, перебували араби, греки. Нині в селищі нараховується 3,5 тисячі жителів.

1032 року за князювання Ярослава Мудрого на місці теперішнього Стеблева був заснований Боровград, що боронив південні кордони Київської Русі від набігів агресивних печенігів. Древнє місто зруйноване під час татаро-монгольського нашестя.

У ХVІ столітті на руїнах Борового виникло козацьке місто Стеблів. За польськими люстраціями 1616 і 1622 років воно належало до Корсунського староства. На околицях Стеблева існували козацькі хутори. У містечку над Россю стояла козацька сотня Корсунського полку. За свідченням істориків, гетьману Павлові Тетері належав замок на кам’яному острові серед Стеблева на Росі. Стеблівці відіграли одну з провідних ролей в історії Запорізької Січі на Україні, заснувавши Верхнєстеблівський і Нижнєстеблівський курені, які після зруйнування Січі переселилися на Кубань. (До речі, жодне українське місто не може похвалитися двома запорізькими куренями). На 1654 рік у Стеблеві проживали 1 сотник, 1 отаман, 2 осавули, 347 козаків, 15 міщан. У 1658 році внаслідок Гадяцького договору сотенне містечко дісталося Ф. Виговському – братові І. Виговського. Після другого переділу Речі Посполитої (1793) Стеблів перейшов до складу Росії.

За свідченням відомого історика Л. Похилевича, околиці Стеблева під час козацьких воєн були постійним театром кривавих сутичок. Жителі надросянського містечка брали активну участь у повстаннях протии шляхти на чолі із М. Жмайлом (1625), Т. Трясилом (1630), К. Скиданом (1637), С. Палієм (1702). Біля Стеблева відбувалися запеклі бойові дії Корсунської битви 1648 року. Через місто проходили авангардні козацькі сили – артилерія і кіннота, які привів у район битви М. Кривоніс. За часів каральної експедиції С. Чернецького (1664), гетьманських міжусобиць П. Дорошенка, І. Сірка з одного боку та П. Суховієнка, Ю. Хмельницького і М. Ханенка з другого боку (1669), а також погрому того ж таки Ю. Хмельницького (1678) Стеблів був ущент зруйнований. Відновився наприкінці ХVІІ ст. завдяки старанням Корсунського полковника З. Іскри. 1768 року в місті проводив каральні заходи проти уніатів один з гайдамацьких загонів.

Наприкінці ХVІІІ століття Стеблів почергово належав польським князям Яблоновському, Воронецькому, у ХІХ  - поміщикам польського походження Германові та Зенону Головинським, росіянину Паншину, а на початок ХХ століття – росіянинам Бондарєву і Талантову. На 1 счня 1900 року у Стеблеві нараховувалося землі 4741 десятина (поміщицької – 2776, церковної – 49, селянської – 1916). Натоді містечком володіла княгиня О. Лопухіна. Тут була православна церква, римсько-католицький костел, синагога, однокласна міністерська школа, лікарня з лікарем і фельдшером, аптека. Серед промислових підприємств – суконна фабрика, цукровий завод, вальцювальний млин (питель), 6 водяних і 1 вітряний млини, 10 кузень, 1 слюсарна майстерня, 2 маслоробні. А ще тут були три заїжджі двори, сільський банк, пожежна частина.

У лютому 1918 року в Стеблеві встановлено радянську владу. Під час громадянської війни (1918 -1921) тут проводили бойові рейди загони С. Петлюри, Ф. Гребенка, Н. Махна, Г. Котовського, С. Федоренка.

У 1924 році надросянське містечко стає центром Стеблівського району Шендерівської округи. Районній адміністрації були підпорядковані колишнє містечко Стеблів, села Дацьки, Яблунівка, Селище, Селищанська Гута, Тараща, Сухини, Прутильці, Нова Буда, Шендерівка, Хильки, Хирівка (Заріччя), Миколаївка, Склименці, Сидорівка, Скрипчинці, Стеблівська Гута, присілок Шелестуха, хутори Завадський, Мельники та Діброва, а також сільськогосподарські економії Шевське й Павлівка.

У 1960 році Стеблів з населенням понад 5,5 тисяч жителів став селищем міського типу. Тут діють гідроелектростанція, бавовняна прядильно-ткацька фабрика (колишня «суконка» 1818 р.), ремонтно-транспортне підприємство, завод продтоварів, сільськогосподарське підприємство «Рось», дільнича лікарня, середня школа ім. І. С. Нечуя-Левицького, будинок інтернат для інвалідів, будинок культури, бібліотека. У 1960 році в селищі відкрито літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького. На мальовничих берегах Росі розташовані бази відпочинку. У Стеблеві діють Свято-Преображенська православна церква, Спасо-Вознесенська православна церква, Свято-Миколаївський жіночий монастир, молитовний будинок християн-бабтистів, православна церква на базі відпочинку «Рось».

У селищі збереглися пам’ятки архітектури та історії: флігель Головинських (памятка садово-паркової архітектури ХVІІІ ст.), старовинний корпус суконної фабрики, паркова скульптура «Нимидора», пам’ятник Т. Г. Шевченкові, пам’ятники жертвам голодомору та 30-літтю Чорнобильської катастрофи.

У Стеблеві народився класик української літератури І. С. Нечуй-Левицький, гетьман Олефір Стеблівець, балетмейстер української діаспори В. Авраменко. Стеблів за всіх часів відвідували відомі діячі культури, мистецтва та літературознавства.

На мальовничих берегах Стеблівщини знімалися художні та документальні фільми «Золоті литаври», «Дударики», «Іван Нечуй-Левицький», «Толока» та інш.

Сучасний Стеблів – туристичне селище. Воно включене  до екскурсійних маршрутів всеукраїнського й обласного значення.

Завідуючий літературно-меморіальним музеєм І.С.Нечуя – Левицького Андрій Хаврусь

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь