Відчуження нерухомості, власником якої одночасно є малолітні, неповнолітні, та коли за одного власника представник діє по довіреності
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір відчуження нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду визначений ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України.
У частині 3 ст. 640 Цивільного кодексу України зазначено: „Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації”.
Про необхідність державної реєстрації права власності на нерухомі речі йдеться і в статтях 182, 210 Цивільного кодексу України.
Порядок посвідчення угод щодо відчуження та заставу майна регламентується і ст. 55 Закону України „Про нотаріат” № 3425-XII вiд 2 вересня 1993 р.
При посвідченні правочинів нотаріус з’ясовує обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочинів, що регламентовано ст. 44 Закону України „Про нотаріат” та п. 39 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 р., що також регламентовано ст. 24–49 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», посвідчення угод про відчуження об’єктів нерухомого майна провадиться за місцем розташування вказаного майна або за місцезнаходженням однієї зі сторін правочину.
Відповідно до ст. 647 Цивільного кодексу України, місцем укладення договору є місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. З метою встановлення єдиної нотаріальної практики у застосуванні вказаної норми необхідно зауважити, що за Цивільним кодексом України (ст. 93) термін „місцезнаходження” стосується лише юридичної особи. Таким чином, якщо сторонами (однією зі сторін) договору є юридичні особи, посвідчення договору може провадитися за місцезнаходженням однієї зі сторін (юридичної особи) правочину. Поряд із цим, посвідчення договору про відчуження нерухомого майна може провадитися також за місцем розташування вказаного майна.
Оскільки, відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України, фізична особа має місце проживання, у випадках, коли сторонами за договором відчуження нерухомого майна є фізичні особи, нотаріальне посвідчення таких договорів можливе лише за місцем розташування цього нерухомого майна.
Договори про відчуження нерухомого майна, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується. Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки про реєстрацію відповідних прав та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід’ємною частиною правовстнавлювального документа.
Коли за одного власника діє представник, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій, відповідно до закону, має вчинятися правочин (ст. 245 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органів опіки та піклування вчиняти визначені цією статтею правочини (батьки неповнолітньої дитини мають право давати згоду на вчинення правочинів) щодо майнових прав дитини.
Враховуючи це, будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення прав та обов’язків малолітніх, мають здійснюватися батьками дитини з дозволу органів опіки та піклування. Зазначена вимога стосується і випадків придбання майна на користь малолітньої дитини. Виходячи з аналізу ст. 242 Цивільного кодексу України, батьки є законними представниками дитини, і не мають право на передачу цих повноважень іншим особам за виключенням випадків, установлених законом.
Нотаріус не приймає для посвідчення правочин, що укладається від імені малолітньої дитини представником його батьків (усиновлювачів) або одного з них
« повернутися до розділу «Служба у справах дітей виконавчого комітету Стеблівської селищної ради»
