«Результат — чиста тарілка», або Як у сільській школі Корсунщини впроваджують Нове шкільне харчування
Нове шкільне харчування «Cult Food» — не просто модна фразочка хитромудрих маркетологів та рекламників. Багато хто про нього чув, хтось навіть готував страви за новою рецептурою, а хтось її уже давно знає і практикує. Що ж воно таке і «з чим його їдять», а також про проблеми і перспективи впровадження нового шкільного харчування «Надросся» дізнавалося у Шендерівському НВК Стеблівської ОТГ, який зараз очолює молода і перспективна директорка Наталія Назаренко, лідер руху «Cult Food» в Черкаській області.
За її словами, тепер частина школярів і чути не хочуть про бургери з McDonald’s, віддаючи перевагу шкільним, а інші не уявляють учнівський обід без курячих нагетсів. Все завдяки тому, що у Шендерівському НВК з січня цього року проводять Дні Їдальні та впроваджують нове меню зі Збірника Євгена Клопотенка. Саме в такий день і вирушаємо у мальовничу Шендерівку.
ЗАРОДЖЕННЯ ІДЕЇ
Після двотижневого карантину у Шендерівському НВК знову вирує активне шкільне життя, звідусіль чути дитячий гомін та брязкання столових предметів у їдальні. Директорка Наталія Назаренко для початку проводить коротеньку екскурсію по шкільній їдальні і попутно розповідає, що Шендерівський НВК — один із найперших навчальних закладів області, який почав впроваджувати страви зі збірника Клопотенка.
— Наталіє Сергіївно, а звідки взялась ідея цікавого нововведення?
— Минулого року я натрапила на повідомлення про те, що розпочався прийом заявок на конкурс від Євгена Клопотенка. Організатори запрошували активних батьків, небайдужих директорів та відповідальних кухарів, котрі мають бажання змінити культуру харчування в школі. На той час я вже була знайома зі збірником рецептів Клопотенка, часом навіть сама щось готувала для своєї сім’ї, тож зрозуміла – такий шанс проґавити не можна. Без вагань подала заявку на участь. Зізнаюсь, чекати довелося кілька місяців, перш ніж почула у слухавку: «Ми вас вітаємо, з 590 кандидатів ви потрапили в 50-ку учасників руху CultFood». Пізніше тих, хто пройшов всі підготовчі етапи — обговорення з дітьми та кухарями, зустріч з кулінарним маестро в Києві, де він дав лист з підтвердженням проєктних домовленостей, – залишилось лише 40 учасників.
За словами Наталії Назаренко, довгоочікувана зустріч з легендарним кулінаром, переможцем відомого телешоу «МастерШеф» Євгеном Клопотенком відбулась напрочуд захопливо і пізнавально. У січні цього року, на базі однієї з Київських шкіл, де нове харчування уже давно і активно практикується, а страви зі збірника і є щоденним шкільним меню, маестро не тільки продемонстрував, як виглядає CultFood на практиці, а й розповів про ймовірні труднощі, що чекатимуть на кожного з учасників, навчив, як з ними боротися у процесі реалізації.
Слова вдячності Наталя Сергіївна адресує й начальнику відділу освіти Стеблівської ОТГ Лесі Корінець та голові громади Олексію Данільченку, які підтримали ініціативу директорки та продовжують сприяти позитивним змінам у житті школи.
ПЕРШІ КРОКИ
У день візиту «Надросся» юних шендерян частували «по-клопотенківськи»: вони з апетитом смакували картоплю з куркумою, нагетси, салат із синьої капусти та лимонад. Запитую Наталію Сергіївну, з чого починали та як заохочували дітей спробувати нові страви?
— Зміна шкільного меню, впровадження нових, незвичних страв для наших школярів – надзвичайно відповідальний і серйозний крок, який ми робили максимально зважено і обґрунтовано, — зауважує директорка. — Тому почали з того, що наприкінці минулого року познайомили дітей зі збірником, спостерігали за їх реакцією, а потім враховували озвучені дитячі побажання та вподобання. Різними способами заохочували учнів куштувати досі невідомі страви: пропонували намалювати їх чи навіть виліпити з пластиліну на уроках образотворчого мистецтва, проводили бесіди. Обговорювали нове меню й технологічні процеси також і з нашими кухарями, а згодом вони вже й самі почали проявляти ініціативу. Шукали у збірнику і пропонували нові страви, які можна не складно і швидко приготувати. Створили також стенд біля їдальні, куди щодня вивішуємо зображення страв меню дня і не тільки. На ньому дітки, крім картинок, можуть прочитати ще й корисні властивості та поживну цінність кожного інгредієнта страви.
— Які успіхи маєте вже зараз?
— Відповідно до проєкту, на початку ми повинні були один раз на тиждень готувати діткам страву зі збірника. І цей етап ми вже пройшли. Тепер у нас кожного дня є якась смакота з нового меню, — продовжує директорка. — Зараз маємо варіант пробного двотижневого меню, яке ми погодили із районним управлінням Держпродспоживслужби і активно ним користуємось. Надалі, якщо все вдасться, остаточно перейдемо на нове меню. Та головним показником для нас є діти. З введенням нових страв кількість тих, хто харчується у шкільній їдальні зросла з 76 осіб до 100, всього ж у нашій школі навчається 107 учнів.
СМАЧНО І КОРИСНО
На сьогодні, за словами Наталії Сергіївни, вони повністю відмовились від оселедців та від рибного супу з консервів, тепер у Шендерівському НВК частуватимуть рибною юшкою з хека. Проте остаточно прощатися зі «старими» стравами теж не поспішають.
— Деякі діти, наприклад, обожнюють сирну запіканку зі звичайного меню, тому ми не перестанемо її готувати, постараємось якось адаптувати, — пояснює такий крок очільниця закладу. — Треба змінювати свою свідомість, свідомість батьків через дітей і навпаки. І ні в якому разі ми не хочемо і не можемо цього робити диктатурою, в один момент. Все повинно відбуватись поступово.
— А якими ще стравами можете похвалитись? Що найбільше подобається учням?
— Наприклад, сьогодні у нас звичайний салат з синьою капустою, але до нього кухарі готують соус за рецептом зі збірника нового меню — і вже виходить страва від Клопотенка. Коли переживали епідемію грипу – дітям варили чай «Масала». Це чай з молоком, в який додається кориця, ваніль, гвоздика – напій трохи специфічний, можливо, не кожному сподобавсь, але як говорить Євген Клопотенко:
“НА СМАК — ВСЕ РІЗНЕ, АЛЕ МИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ МАЄМО ДУМАТИ ПРО ЗДОРОВ’Я І КОРИСТЬ ДЛЯ ДІТЕЙ”
Так само й борщ з картоплею – нічого особливого, але за новою рецептурою туди додається чорнослив. От вам уже інша цікава страва з іншою користю і своєрідним смаком, яка також, впевнена, сподобається дітям. Спробуємо приготувати його вперше наступного тижня. Окрема історія – бургери. Мабуть, вперше в житті я бачила, як малеча забирає з собою страву з їдальні, бо вже не може доїсти, а вдома хвалиться батькам, чим їх годували у школі. Після курячих нагетсів взагалі не було відходів. Тобто результати говорять самі за себе, і це неабияк надихає. Також наступного тижня плануємо вперше приготувати кебаб – виглядає він дуже апетитно, і я впевнена, що хтось його полюбить не менше за бургери.
ВЕЛИКИХ ГРОШЕЙ НЕ ТРЕБА
Зрозуміло, що для будь-яких починань треба мати фінансове підгрунтя. Тож цікавлюся, чи є економічно обгрунтованим введення нового харчування у школі?
— Ні на копійку більше ми не стали витрачати на нові страви. Все тільки в межах кошторису, — запевняє Наталія Назаренко. — Фінансування у нас працює за формулою 60/40. Тобто для молодших учнів 60 відсотків від вартості харчування компенсується з бюджету громади, решту – 40 відсотків сплачують батьки. У старших класах навпаки. Є й пільгові категорії, котрі харчуються безкоштовно, наприклад, діти з обмеженими можливостями, діти з малозабезпечених сімей, діти ветеранів АТО. Затверджена ціна обіду становить у нас 16 гривень, при цьому в середньому ми «вписуємось» у 13 гривень. Тому навіть вдається трохи зекономити.
— А як батьки відреагували на впровадження нового меню? Споглядаючи ваші смаколики, склалося враження, що зараз, мабуть, вже немає батьків, котрі б скаржились, що їх дитина погано їсть чи не має апетиту.
— Наступного тижня ми плануємо провести конференцію партнерів, яка передбачає тристоронні збори за круглим столом батьків, вчителів та учнів, де обговорюватиметься питання нового харчування. Проте навіть без офіційних моментів, більшість батьків схвально сприйняли нову програму харчування. Дехто відразу у Facebook написав відгуки на зразок: «Молодці! Тепер моя дитина ходитиме в їдальню!». Щоправда, були поодинокі випадки, коли батьки висловлювались проти новинок, хоча їх діти й не куштували нових страв.
— Як вдалося «змінити свідомість» кухарів?
— Наші кухарі – справжні господині, і перш за все – мами, — тепло відгукується Наталія Сергіївна. — Вони спочатку готували нові страви вдома, для своїх діток, аби дізнатися їх думку. Зрозуміли, що нове харчування варте такої уваги. Врешті ми вийшли на той рівень, коли вони самі у захваті від того, які шедеври вдається приготувати для наших школярів.
ВРАЖЕННЯ
Скільки б не говорили ми з директоркою про користь і шляхи реалізації нового проєкту, все ж допитливість бере гору: а що думають з приводу харчової інновації вчителі та учні?
Валентина Гурець, педагог-організатор:
— Дуже класно! Я рада, що йдуть зміни — культуру харчування вже давно треба змінювати, адже багатьох дітей доводиться умовляти зайти в їдальню і поїсти. Я особисто взагалі не сприймаю ковбасу чи вермішель. Тож я тільки за! Признаюсь – сама часто вдома готую за Клопотенком.
Валентина Чардашова, заступник директора школи з виховної роботи:
— Я однозначно ЗА позитивні зміни у харчуванні. Сьогодні ми вкотре побачили, що дітки гарно поїли, їм смачно, і це беззаперечні результати. Нікого не треба вмовляти і тим більше змушувати. Працюємо методом підбору, бо вподобання у всіх різні. Комусь може не сподобатись окрема страва, тому на такий випадок у наших кухарів завжди знайдеться альтернатива у вигляді іншої не менш смачної.
Світлана Крутенко, кухар, мама шестикласника Кирила:
— Нове харчування дуже подобається нашим учням, тому ми щоразу стараємось зробити страви ще краще і ще смачніше. Дитяча посмішка і порожня тарілка – головний аргумент, який характеризує нашу роботу та успіхи. Зі складнощів – лише застаріле технічне оснащення та витяжка.
Лілія Гвоздьова, кухар, мама двох школяриків:
— Беззаперечно, CultFood – справжня знахідка. Я впевнена, за новим харчуванням – майбутнє шкільної їдальні.
Тетяна Лизогуб, технолог, мама двох школяриків:
— Діти дуже задоволені, з введенням нових страв з меню Клопотенка вони почали набагато краще відвідувати шкільну їдальню. Не раз чула позитивні відгуки від малечі та їх батьків. Тож ми на правильному шляху.
Ніна Педоренко, вчителька молодших класів:
— Я позитивно ставлюсь до змін у харчуванні. Взагалі ми повинні крокувати у ногу з сучасними змінами до кращого майбутнього для нас і для наших дітей.
Юлія Кошелюк, вчителька початкових класів:
— Головне, що це подобається діткам. Коли я бачу з яким апетитом вони їдять – я тільки з задоволенням спостерігаю. А їм, я бачу, це дійсно дуже подобається.
Соня і Каріна, учениці 4-го класу:
— Сьогодні їли нагетси, запечену картоплю зі спеціями, капусту, чай, лимонад. Страви нам сподобались, шкода, що не так часто їх дають у їдальні.
Маргарита, Надія, Руслана і Катя, одинадцятокласниці:
— Ми їли борщ, запечену картоплю, котлету, смачний салат з капусти і лимонад. Ці страви сьогодні спробували вперше, і вони сподобалися набагато більше, ніж звичайні. Кілька років тому ми перестали ходити до їдальні, але сьогодні вирішили спробувати нове меню і залишились дуже задоволені.
КУРЙОЗИ
Ну, звісно, не обійшлося й без них. Найпершим, який пригадала Наталія Сергіївна, був випадок, коли сусідка з цікавістю почала розпитувати: «Що ж ви там таке готуєте у школі? Бо мій Артемчик прийшов додому і сказав, що у них тепер «все готують в шоколаді». Наталю, невже справді в шоколаді?». Хлопчик переплутав колір запеченої страви з десертом, але цей факт не завадив йому гарно поїсти і не розчаруватися у новому меню.
Синочок шкільної кухарки Світлани Крутенко, шестикласник Кирилко, з дитинства не любив і не їв м’яса. Будь-якого. Не кажучи вже про котлети. Проте, скуштувавши курячі нагетси, не стримував емоцій: «Мамо, це найсмачніше, що я їв за всі свої шкільні роки у їдальні. От якби ти мені й дома таке завжди готувала…»
РЕЦЕПТ УСПІХУ
— Головне – налагоджувати комунікацію з батьками та учнями. Адже це педагогіка партнерства, яка чудово працює, — ділиться «несекретним секретом» успіху Наталія Назаренко.
