День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС!
Сьогодні біля пам’ятного знаку «Героям Чорнобиля» відбулося вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Минуло 33 роки з моменту аварії на ЧАЕС, із тих квітнево-травневих днів 1986 року, коли йшла битва незахищених людей з радіацією. Дні самопожертви, дні страху, які вразили весь світ.
Наслідки, які мала аварія - це катастрофа планетного масштабу. Вона рівняється вибуху більше, як п’ятсот атомних бомб. Радіоактивна хмара проникла в атмосферу всієї північної півкулі землі. Практично всі , хто першими включився в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.
День вибуху четвертого реактора на ЧАЕС міг би стати останнім днем для України , як би у вогнище палаючого ядерного кратера не кинулися, жертвуючи собою, прип’ятські пожежники й нічна зміна станції. За кілька годин їх, спалених радіацією , замінять інші. А потім лік тих, які замінятимуть, піде на тисячі. На десятки тисяч. Аж доки вони не вгамують шал катастрофи. І буде ім’я їм не знане досі в світі, -ліквідатори. І буде визнано, що мужність їх не мала прецеденту. Вони, ліквідатори, досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом набули вже там, у Чорнобилі, полишивши на цій землі частку свого здоров’я.
Вклонись ,Україно, героям Чорнобиля –
Усім , хто ішов на палаючий блок.
Ти знаєш їх вірними, ніжними,добрими;
Овіяний вічною мужністю кожний їх крок.
Вклонімося, друзі, Героям Чорнобиля,
Що глибоко в пам’ять народу вросли.
Світ бачив: спинились вони перед обрієм –
І тихо у сиве безсмертя пішли.
За днями дні – минув повільно рік,
За днями дні - і тридцять третій вже спливає,
Нехай же лихо наше проминає
І в світі не повториться вовік.
То ж хай сміється доля журавлина,
Зліта веселка в небо золота,
Нехай живе у щасті Україна
Для нас усіх на многії літа.
